Из "Сълзи-перли" - Посветено на Иван Франко)

Превод от украински език: Мария Шандуркова

СТРАНА МОЯ РОДНА! ЗЕМЯ ТИ ЛЮБИМА!

Страна моя родна! земя ти любима!

Защо всичко в тебе замлъква, замира?

И тъй както птица зовеш боязливо,

пред буря в гората се скриваш немила,

ту глухо, ту тихо... гласът ти замлъква...

О, мъка!

Къде си ти, волност, звезда ти, стаена?

Защо не се спуснеш при нас от небето?

С лъчи озари ти земята ни бедна!

Не виждаш ли, всичко от нощ е пленено?

Не чуваш ли, правда с лъжата се бори?

Горко ни!

Народе мой, беден, родино сияйна,

братя сиромаси, в ковани вериги!

Горят страшни рани, ужасни, открити,

във лоното твое, любима Украйна!

А игото тежко да махне кой може?

О, боже!

Кога туй ще свърши? Или ще загинем?

Проклети ръцете, що падат без воля!

Родени, защо ли живеем във гроба?

Как ний да живеем в позора невинни,

и нека смъртта над очите се стеле!

Ох, леле!

1891

Превод: 28.02.2017 г.

Оригинал:

"Сторононько рідна! коханий мій краю!"

(Из "Сльози-перли" - Посвята Іванові Франкові)

***

Сторононько рідна! коханий мій краю!

Чого все замовкло в тобі, заніміло?

Де-не-де озветься пташина несміло,

Немов перед бурею в темному гаю,

І знову замовкне… як глухо, як тихо…

Ой лихо!
 

Ой, де ж бо ти, воле, ти, зоре таємна?

Чому ти не зійдеш на землю із неба?

Осяяти землю безщасную треба!

Ти бачиш, як все в нас покрила ніч темна?

Ти чуєш, як правду неправда скрізь боре?

Ой горе!
 

О люде мій бідний, моя ти родино,

Брати мої вбогі, закуті в кайдани!

Палають страшні, незагойнії рани

На лоні у тебе, моя Україно!

Кормигу тяжку хто розбить нам поможе?

Ой боже!
 

Коли ж се минеться! Чи згинем без долі?

Прокляття рукам, що спадають без сили!

Навіщо родитись і жити в могилі?

Як маємо жити в ганебній неволі,

Хай смертна темнота нам очі застеле!

Ой леле!

1891